укр
рус
 
   
Головна
Послуги адвоката
Юридична консультація online
Статті
Зразки документів
Новини
Нормативна база України
Посилання
Юридичний словник
Карта сайту
Контакти

Адвокат в Киеве, юридическая консультация

ЛІЦЕНЗУВАННЯ

1) Метод держ. регулювання госп. відносин. Передбачає процедуру отримання суб'єктами господарювання спец, документа держ. зразка (ліцензії), який видається визначеним у зако­нодавстві уповноваженим органом влади на право займатися певним видом госп. діяльності. Безпосереднім змістом Л. є видача, переоформлення та анулю­вання ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензій­них реєстрів, контроль за додержанням ліцензійних умов і правил. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про підприємництво» (1991) і Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (2000) та деяких інших законів дозвільні документи (ліцензії) видаються уповноваженим Кабінетом Міні­стрів України органом викон. влади або спеціально уповноваженим викон. органом місц. самоврядування на визначений строк і посвідчують, що суб'єкт госпо­дарювання повинен дотримуватися певних умов та правил при проведенні даних видів госп. діяльності. За Законом України «Про зовнішньоекономічну ді­яльність» (1991) ліцензуються експортно-імпортні операції підприємств, які полягають у переміщенні товарів і капіталу з України за її межі і навпаки. Л. підлягає здійснення валютних операцій комерційни­ми банками та іншими кредитно-фін. установами або резидентами і нерезидентами.

Таке Л. провадиться Національним банком України на підставі декрету KM України «Про систему валют­ного регулювання і валютного контролю» (1993). Від­повідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (2000) НБУ має повноваження надавати суб'єктам підприємництва, зареєстрованим як бан­ківські установи, ліцензії на виконання ними бан­ківських операцій.

2) Метод регулювання цивільно-правових відносин щодо об'єктів інтелектуальної власності. Передбачає юрид. відносини між двома або більше особами, що реалізуються у формі договору на передачу однією особою (ліцензіаром) іншій особі (ліцензіату) права використовувати на певних умовах об'єкт права інте­лектуальної власності. За укр. законодавством інте­лектуальна власність поділяється на авторське право і суміжні права, а також на право на пром. власність. До авторських прав Закон України «Про авторське право і суміжні права» (1993, в ред. 2001) відносить твори науки, літератури і мистецтва, виражені в будь-якій об'єктивній формі, а під суміжними правами за­значений закон розуміє права виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення. Об'єктами права пром. власності згідно із Законами України «Про охо­рону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охоро­ну прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на сорти рослин» (усі — 1993) визнано винаходи, корис­ні моделі, пром. зразки, нерозкриту інформацію, у т. ч. секрети виробництва (ноу-хау), селекційні досяг­нення, раціональні пропозиції. Використання об'єктів інтелектуальної власності на умовах Л. здійснюється за плату. Така плата за вико­ристання об'єктів інтелектуальної власності називаєть­ся ліцензійними платежами. Найбільшого поширення набули два види ліцензійних платежів — паушальний платіж і роялті. Паушальний платіж — це фіксована, обумовлена сторонами ліцензійного договору однора­зова винагорода за використання об'єкта інтелекту­альної власності. Роялті — це відсоткові відрахування від вартості продукції або фіксована сума від кожної визначеної одиниці продукції.

Шкода, заподіяна порушенням законодавства у сфері Л., підлягає відшкодуванню за позовами заінтересова­них осіб у порядку, визначеному законом.




А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 

01001 Україна, м. Київ, вул. Михайлівська 16-Б
0 (93) 453-68-55, 0 (67) 965-20-77, 0 (44) 355-02-80
© 2009-2019 advokat-didenko.com | All right reserved
Створення сайту AVO.net.ua