|
ЛІЦЕНЗІЯ
(лат. licentia — свобода, право) — спец, дозвіл, який видається компетентним держ. органом або уповноваженою ним особою на здійснення певних дій чи діяльності у визначених сферах або на використання певних прав, що належать іншій особі. В Україні видача й отримання Л. (ліцензування) застосовується державою як метод регулювання госп. діяльності, цивільно-правових відносин щодо об'єктів інтелектуальної власності, а також як форма і засіб здійснення контролю держави за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства, шо пред'являються до зовнішньоекон. діяльності, валютних операцій, окремих видів підприємництва та ін. Законодавством України про зовнішньоекон. діяльність, інтелектуальну власність, валютне регулювання і валютний контроль, підприємництво та ін. передбачено видачу і отримання Л. на: 1) здійснення зовнішньоекон. операцій — експорту та імпорту товарів і капіталу, транзиту; 2) використання певних об'єктів інтелектуальної власності відповідно до ліцензійного договору або суд. чи адм. рішення компетентного держ. органу; 3) здійснення окремих видів госп. (підприємницької) діяльності, таких як пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин, виготовлення та реалізація медикаментів і хім. речовин, надання послуг у перевезенні пасажирів і вантажів повітряним, морським, річковим, залізничним та автомобільним транспортом, мед. та ветеринарна практика, страхова діяльність, надання туристичних послуг, професійна діяльність на ринку цінних паперів та ін.: всього — близько 60 видів госп. діяльності [див. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (2000)]. У даному разі Л. — єдиний документ дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом госп. діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
|