укр
рус
 
   
Головна
Послуги адвоката
Юридична консультація online
Статті
Зразки документів
Новини
Нормативна база України
Посилання
Юридичний словник
Карта сайту
Контакти

Адвокат в Киеве, юридическая консультация

ВЗЯТТЯ ПІД ВАРТУ

 — запобіжний захід (арешт), що застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки. У виняткових випадках цей захід може бути застосовано у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 3 років. В. під в. застосовується лише за вмотивованою постановою судді чи ухвалою суду. Умови і порядок В. під в., а також строки тримання під вартою встановлені Кримінально-процесуальним кодексом України (ст. 155-1653). За Конституцією України (ст. 29) ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше ніж за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи припинити його уповноважені на те органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмотивоване рішення суду про тримання під вартою.
Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права й надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затриманий має право в будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання особи має бути негайно повідомлено її родичів. Особи, щодо яких як запобіжний захід обрано В. під в., поміщаються в місце тримання затриманих, де вони можуть перебувати не більше 3 діб, після чого мають бути переведені до місця попереднього ув'язнення, яким є слідчий ізолятор або гауптвахта військ, служби правопорядку в ЗС України. В окремих випадках ці особи можуть перебувати в тюрмі або місцях тримання затриманих. Якщо доставка цих осіб у слідчий ізолятор або на гауптвахту у визначений строк неможлива через віддаленість або відсутність належних шляхів сполучення, вони можуть перебувати в місцях тримання затриманих до 10 діб. Якщо В. під в. як запобіжний захід обрано стосовно осіб, котрі вчинили злочин під час відбування покарання в місцях позбавлення волі, вони можуть перебувати в дисциплінарному ізоляторі виховно-трудової або в карцері виправної колонії.
Тримання під вартою під час досуд. розслідування не повинно тривати більше 2 міс. Однак згідно із ч. 2 ст. 156 КПК у випадках, коли протягом цього строку розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни В. під в. на м'якший захід немає, він може бути продовжений: до 4 міс. — за поданням, погодженим із прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів органами дізнання й досуд. слідства, або самим цим прокурором, суддею того суду, який виніс постанову про застосування В. під в.; до 9 міс. — за поданням, погодженим із заступником Генерального прокурора України, прокурором АР Крим, області, міст Києва і Севастополя та з прирівняними до них прокурорами або самим цим прокурором у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, суддею апеляційного суду; до 18 міс. — за поданням, погодженим з Генеральним прокурором України, його заступником або самим цим прокурором в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини, суддею ВС України.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту В. під в., а якщо цьому передувало затримання підозрюваного, — з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи на стаціонарному експертному дослідженні у психіатричній мед. установі будь-якого типу. За загальними правилами строки тримання під вартою під час досуд. слідства закінчуються в день надходження справи до суду. КПК передбачає різні випадки обчислення строків тримання під вартою (ст. 156), зокрема, у разі повторного В. під в., відкликання справи із суду прокурором, повернення судом справи на додаткове розслідування тощо. Якщо особа, до котрої як запобіжний захід обрано В. під в., має неповнолітніх дітей, які залишаються без нагляду, слідчий зобов'язаний негайно внести з цього приводу подання до служби у справах неповнолітніх для вжиття необхідних заходів стосовно передачі цих дітей на піклування родичів або влаштування їх у дитячі установи. Про вжиті заходи слідчий письмово повідомляє прокурора, а також заарештовану особу; копію листа долучає до справи. При В. під в. підозрюваної або обвинуваченої особи слідчий зобов'язаний вжити заходів до охорони майна і житла цієї особи, якщо вони залишаються без нагляду. Про В. під в. підозрюваної або обвинуваченої особи та її місцеперебування слідчий зобов'язаний повідомити близьких родичів цієї особи (чоловіка, дружину, батьків тощо), а також сповістити за місцем її роботи. Якщо обвинувачений є іноз. громадянином, то постанова про В. під в. направляється у Міністерство закордонних справ України.




А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 

01001 Україна, м. Київ, вул. Михайлівська 16-Б
0 (93) 453-68-55, 0 (67) 965-20-77, 0 (44) 355-02-80
© 2009-2019 advokat-didenko.com | All right reserved
Створення сайту AVO.net.ua