ВЕКСЕЛЬ

 (нім. Wechsel — вексель, зміна, обмін) — вид боргових цінних паперів, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити у відповідний строк зазначену в цьому документі суму власникові В. (векселедержателю, кредитору). За юрид. природою В. — абстрактне грошове зобов'язання, яке полягає в тому, що він зберігає свою силу незалежно від причин, які зумовили його видачу, а вексельне зобов'язання є без спірним та безумовним. Випускаються В. 2 видів: прості та переказні. Простий В. є письмовим зобов'язанням, яке виписується і підписується боржником про сплату певної суми грошей кредиторові. Переказний В. (або тратта) — це письмовий наказ кредитора боржнику (трасату) про сплату в зазначений термін певної суми грошей іншій особі (ремітенту). Переказний В. виписується і підписується кредитором (трасантом). В. мають встановлені законом форму та реквізити. 
Порядок випуску та обігу В. визначається нормами Женевської конвенції 1930, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі і до якої приєдналася Україна у 1999, Цивільного (ст. 194—198) і Господарського (гл. 17) кодексів України, Законів «Про цінні папери та фондовий ринок» (2006), «Про обіг векселів в Україні» (2001) та інших нормативно-правових актів. Оплата за В. забезпечується відповідними, в т. ч. суд., гарантіями. Для пред'явлення позову векселедержатель повинен заздалегідь заявити протест про несплату В., відмову в акцепті або недотування акцепту. Протести щодо несплати В. вчиняються нотаріусами за місцем перебування платника або за місцем платежу, а протест щодо не акцепту В. або недотування акцепту — за місцем перебування платника.