укр
рус
 
   
Головна
Послуги адвоката
Юридична консультація online
Статті
Зразки документів
Новини
Нормативна база України
Посилання
Юридичний словник
Карта сайту
Контакти

Адвокат в Киеве, юридическая консультация

[2011-12-08]

законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності"

 

проект

вноситься народними депутатами України

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

 

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

а) абзац четвертий частини другої статті 79-1 викласти у такій редакції:

«шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів»,

б) у частині другій статті 77 слова: «та комунальній» виключити.

в) у статті 83:

частину другу викласти у такій редакції:

«2. У комунальній власності перебувають:

а) всі землі, розташовані в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (села, селища, міста), крім земельних ділянок державної та приватної власності, в тому числі земельні ділянки, які не перебувають у державній та приватній власності, і на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, частки у праві власності на які належать державі та територіальній громаді,

б) земельні ділянки, розташовані за межами відповідних адміністративно-територіальної одиниць, які не перебувають у державній чи приватній власності, на яких знаходяться будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади, а також такі, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.».

доповнити статтю новою частиною третьою такого змісту:

«3. Із земель державної власності до комунальної власності передаються земельні ділянки, розташовані за межами відповідних адміністративно-територіальної одиниць, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (громадських пасовищ, кладовищ, місця знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів.».

у зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати частинами четвертою - шостою;

у частині п'ятій:

пункт «б» викласти у такій редакції:

«б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;»,

пункт г-1) виключити;

г) у статті 84:

частину першу викласти у такій редакції:

«11. У державній власності перебувають:

а) всі землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок комунальної та приватної власності, в тому числі такі, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, частки у праві власності на які належать державі та територіальній громаді,

б) земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, які не перебувають у комунальній чи приватній власності, і на яких знаходяться будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній власності, а також такі, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, їх територіальних органів, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук,

в) землі оборони,

г) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних угод, ратифікованих Верховною Радою України.»;

частину третю виключити;

частину четверту вважати частиною третьоюі внести до неї наступні зміни:

у пункті «з» виключити слова: «і комунальної»,

пункт «и» виключити;

частину п'яту вважати частиною четвертою та внести до неї наступні зміни:

пункт «а» після слів: «суспільних потреб» доповнити словами: «відповідно до закону»,

пункт «д» виключити;

ґ) у статті 86:

назву статті викласти у такій редакції:

«Стаття 86. Спільна власність на земельну ділянку»

частину другу викласти у такій редакції:

«2. Суб'єктами права спільної власності на землю можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади»

д) Статтю 117 Земельного кодексу України викласти у такій редакції:

«Стаття 117. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності у державну власність

1. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності у державну власність провадиться у порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

2. Земельна ділянка державної власності, сформована за документацією із землеустрою для розміщення будівель, споруд, інших об'єктів нерухомого майна комунальної власності, а також з метою її передачі у постійне користування органам місцевого самоврядування, комунальним підприємствам, установам, організаціям, передається за рішенням уповноважених органів виконавчої влади, у комунальну власність.

3. Земельна ділянка комунальної власності, сформована за документацією із землеустрою для розміщення будівель, споруд, інших об'єктів нерухомого майна державної власності, а також з метою її передачі у постійне користування органам державної влади, державним підприємствам, установам, організаціям, передається за рішенням органів місцевого самоврядування, у державну власність.

4. Земельні ділянки державної власності, що використовуються для потреб, визначених частиною третьою цієї статті, не можуть передаватись у комунальну власність.

5. Земельні ділянки комунальної власності, що використовуються для потреб, визначених частиною другою цієї статті, не можуть передаватись у державну власність.

6. Рішення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки до державної чи комунальної власності є підставою для державної реєстрації права власності на них.

7. Порушення вимог цієї статті є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а також державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.».

е) Статтю 122 викласти у такій редакції:

«Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо реалізації прав власника від імені держави та територіальної громади.

1. Сільські, селищні, міські ради здійснюють реалізацію права власності територіальної громади на землі та земельні ділянки комунальної власності.

2. Київська та Севастопольська міські ради здійснюють реалізацію права власності територіальної громади на землі та земельні ділянки комунальної власності.

3. Районні державні адміністрації здійснюють реалізацію права власності держави на землі та земельні ділянки державної власності, розташовані у межах сіл, селищ, міст районного значення та за межами населених пунктів.

4. Обласні державні адміністрації здійснюють реалізацію права власності держави на землі та земельні ділянки державної власності, розташовані у межах міст обласного значення, а також в інших випадках, не визначених частиною третьої цієї статті.

5. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації здійснюють реалізацію права власності держави на земельні ділянки державної власності, розташовані у межах їх територій.

6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим здійснює реалізацію права власності держави на землі та земельні ділянки державної власності, розташовані у межах міст республіканського значення а також в інших випадках, не визначених частиною третьою цієї статті.

7. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради здійснюють реалізацію прав територіальних громад на земельні ділянки їх спільної власності.

8. Органи, визначені у цій статті, при реалізації права власності на землю можуть: формувати земельні ділянки із земель відповідної власності, розпоряджатись ними, зокрема передавати їх у власність, постійне користування, оренду, суперфіцій, емфітевзис, сервітут, заставу, припиняти право постійного користування ними, а також здійснювати інші дії, передбачені земельним законодавством України щодо реалізації права власності на них.

9. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, районні, обласні державні адміністрації здійснюють реалізацію права власності держави на землі та земельні ділянки державної власності з такими особливостями:

передача у власність, користування, заставу, вилучення земельної ділянки із постійного користування земельних ділянок несільськогосподарського призначення для цілей, не пов'язаних із розміщенням об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), попередньо погоджується актом відповідної обласної державної адміністрації, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

передача у власність, користування, заставу, вилучення земельної ділянки із постійного користування земельних ділянок: лісогосподарського призначення, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, що перебувають у державній власності, із зміною цільового призначення таких земельних ділянок, попередньо погоджується актом Кабінету Міністрів України;

10. Передача у власність, користування, вилучення із постійного користування земельних ділянок особливо цінних земель державної та комунальної власності із зміною їх цільового призначення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.».

є) у статті 123:

частину першу доповнити абзацом такого змісту:

«Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній та комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.»,

у абзаці першому частини другої слова: «відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації» замінити словами: «органу, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельну ділянку»,

частину сьому викласти у такій редакції:

«7. Якщо земельна ділянка надається у користування за погодженням з Кабінетом Міністрів України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк подають зазначений проект із своїми пропозиціями до Кабінету Міністрів України.»

частину дев'яту вважати частиною сьомою і доповнити абзацом п'ятим такого змісту:

«передача земельної ділянки до державної чи комунальної власності (у випадках, визначених статтею 117 цього Кодексу)».

частини десяту - одинадцяту вважати частинами восьмою - дев'ятою;

ж) частину першу статті 126 викласти у такій редакції:

«1. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім земельних ділянок державної, комунальної власності, а також випадків, визначених частиною другою цієї статті.»;

з) доповнити Кодекс новою статтею 148-1 такого змісту:

«Стаття 148-1. Перехід права власності на земельні ділянки, що перебувають у користуванні

1. До особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні, переходять права та обов'язки власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави, до набувача земельної ділянки переходять права та обов'язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

2. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, на протязі одного місця з дня набуття права власності на неї, зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

- кадастрового номера земельної ділянки (за наявності),

- найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по-батькові (для фізичних осіб),

- місця проживання (знаходження), поштової адреси,

- платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельними ділянками у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачам земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку.

Повідомлення про перехід права власності до держави або територіальної громади також підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

3. За згодою сторін договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, застави, ними можуть бути внесені до договору зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

4. Вимоги цієї статті розповсюджуються також на випадки переходу повноважень з реалізації права власності держави на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні, від одного органу до іншого.».

і) у статті 149:

частини третю - дев'яту виключити,

у зв'язку частину десяту вважати частиною третьою

ї) у статті 173:

частину третю викласти у такій редакції:

«3. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті».

доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:

«4. Право власності на землі та земельні ділянки державної власності, які включені до меж населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватись у комунальну власність) переходить до територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту разом з витягом із проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.»

и) пункти 10 - 12 Розділу Х Перехідні положення виключити;

й) у частину другій статті 209 слова: «розмежування земель державної та комунальної власності» виключити.

2) У Законі України «Про землеустрій» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282):

а) пункт "ґ" статті 25 виключити;

б) статтю 46 доповнити частиною такого змісту:

«Складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту, є експлікація земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, цільового призначення), які переходять до комунальної власності відповідної територіальної громади.».

статтю 49 виключити;

частину першу статті 50 викласти у такій редакції:

«Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється при формуванні нової земельної ділянки або зміні цільового призначення земельної ділянки із зміною її меж».

3) пункт 4 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» (Відомості Верховної Ради України, 2010, N 18, ст.141) виключити.

4) У статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 34, ст.228):

частину шосту викласти у такій редакції:

«6. Право власності на об'єкт передачі виникає з моменту державної реєстрації такого права».

доповнити статтю частиною сьомою такого змісту:

«7. Передача об'єкта у державну чи комунальну власність є підставою для передачі у таку ж власність земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт передачі. Кадастровий номер та розмір такої земельної ділянки зазначається у рішенні органу, зазначеного у статті 4 цього Закону, про передачу відповідного об'єкта у державну чи комунальну власність.»

5) Абзац шостий частини першої статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 38, ст.471) виключити.

6) Пункт 4 частини першої статті 19 Закону України «Про Раду Міністрів Автономної Республіки Крим» (Голос України від 13.07.2011 - № 125) виключити.

7) У Законі України «Про Державний земельний кадастр» (Голос України вiд 06.08.2011 - № 145):

у частині першій статті 32 слова: «адміністративно-територіальної одиниці та про затвердження документації із землеустрою» замінити словами: «адміністративно-територіальної одиниці, про затвердження документації із землеустрою»;

у пункті 7 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» слова: «до розмежування земель державної та комунальної власності формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування» замінити словами: «до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності».

 

IІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 35, ст.411).

3. Цей закон є підставою для здійснення державної реєстрації права власності держави, територіальних громад на земельні ділянки, сформовані як об'єкти цивільних прав, визначені у частині другій статті 83, частині першій статті 84 Земельного кодексу України. Державна реєстрація права власності на такі земельні ділянки здійснюється за заявою органів, що згідно із статтею 122 Земельного кодексу України здійснюють реалізацію права власності держави, територіальної громади на них.

4. З дня набрання чинності цим Законом землі визначені у частині другій статті 83, частині першій статті 84 Земельного кодексу України, та не сформовані у земельні ділянки, вважаються землями відповідно комунальної, державної власності.

5. З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

6. У разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог статей 174, 175 та 176 Земельного кодексу України, визначення меж земель державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням меж населених пунктів, зазначених у проектах формування територій сільських, селищних рад.

7. Здійснення права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначені у пункті 3 Прикінцевих положень цього Закону, здійснюється після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку.

8. Рішення про затвердження проектів розмежування земель державної та комунальної власності, затверджені до набрання чинності цим Законом, разом з витягом із зазначених проектів із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, які відносяться цими проектами до державної чи комунальної власності, є підставою для здійснення державної реєстрації земельних ділянок та державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на земельні ділянки.

9. Проекти землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності, розроблені та не затверджені до набрання чинності цим Законом, включаються складовою частиною до схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, матеріалів інвентаризації земель, а також іншої документації із землеустрою.

10. Кабінету Міністрів України:

1) на протязі шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) на протязі року з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити здійснення органами виконавчої влади, до повноважень яких належить здійснення права власності держави на земельні ділянки, передбачених законом дій, пов'язаних із державною реєстрацією права власності на земельні ділянки, яке відповідно до Земельного кодексу України належить державі;

забезпечити оформлення органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями права постійного користування земельними ділянками, які використовують земельні ділянки державної власності без документів, які посвідчують право користування ними.

11. Рекомендувати органам місцевого самоврядування:

на протязі року з дня набрання чинності цим Законом, забезпечити здійснення дій, пов'язаних із державною реєстрацією права власності на земельні ділянки, яке відповідно до Земельного кодексу України належить територіальній громаді;

на протязі року з дня набрання чинності цим Законом, забезпечити оформлення комунальними підприємствами, установами, організаціями права постійного користування земельними ділянками, які використовують земельні ділянки державної власності без документів, які посвідчують право користування ними.

 

Голова Верховної Ради

України

 

 

 


01001 Україна, м. Київ, вул. Михайлівська 16-Б
0 (93) 453-68-55, 0 (67) 965-20-77, 0 (44) 355-02-80
© 2009-2019 advokat-didenko.com | All right reserved
Створення сайту AVO.net.ua