ЛІКАРСЬКА ТАЄМНИЦЯ

 - конфіденційна інфор­мація про звернення громадянина за мед. допомогою, про стан його здоров'я, діагноз захворювання та інші відомості, отримані у зв'язку з лікуванням. Забезпечу­ється морально-правовими гарантіями. Суб'єктами відповідальності за умисне або з необережності розго­лошення Л. т. є мед. працівники та інші особи, яким така інформація відома у зв'язку з виконанням про­фесійних, служб, та інших обов'язків (ст. 40 Основ за­конодавства України про охорону здоров'я). Мед. інформація втрачає Л. т., якщо на це є згода па­цієнта або його законного представника. Згідно з чинним в Україні законодавством керівники установ охорони здоров'я можуть порушити Л. т., коли цього потребують інтереси здоров'я населення, тобто у разі крайньої необхідності.

Допустиме розголошення Л. т. може випливати і з об'єктивного характеру деяких форм надання мед. до­помоги, коли втрачається конфіденційність стосунків пацієнта і мед. установи. Так, Закон України «Про психіатричну допомогу» (2000) передбачає можливість застосування за рішенням суду примусових заходів мед. характеру (призначення амбулаторної психіат­ричної допомоги; госпіталізація у психіатричному за­кладі із звичайним наглядом; госпіталізація у психіат­ричному закладі з посиленим наглядом; госпіталізація у психіатричному закладі із суворим наглядом). Відомості, що становлять Л. т., можуть надаватися без згоди пацієнта і у зв'язку із запитом органів дізнання і слідства, прокурора і суду в інтересах розслідування або суд. розгляду справи. Мед. працівник зобов'яза­ний давати показання щодо стану пацієнта (якщо це має стосунок до розслідування злочину) як свідок. За протиправне (умисне) розголошення Л. т. законо­давством передбачено (залежно від обставин і харак­теру завданої шкоди) дисциплінарну, адм. або крим. відповідальність (ст. 145 КК України).