ЄДИНИЙ ПОДАТОК

 — податок, встановлений в Ук­раїні для частини суб'єктів малого підприємництва з метою спрощення оподаткування їх доходів. Запрова­джений з 1.1 1999 указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3.VII 1998 (діє в ред. указу Президента України від 28.VI 1999). Особ­ливістю вказаного податку є те, що суб'єкт малого підприємництва, який відповідає встановленим зако­нодавством вимогам та обмеженням, може відмови­тись від сплати певної сукупності податків і зборів, які входять до системи оподаткування, та добровільно перейти на сплату Є. п. У цьому разі один податок (Є. п.) сплачується замість багатьох інших, а саме: по­датку на додану вартість (крім випадку, коли юрид. особа обрала ставку Є. п. 6 %); податку на прибуток підприємств; податку на доходи фіз. осіб (для фіз. осіб — суб'єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору за спец, використання при­родних ресурсів; збору до Фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Держ. інноваційного фонду; від­рахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ре­монт і утримання автомобільних доріг загального ко­ристування України; комунального податку; інших податків і зборів, вичерпний перелік яких визначений вказаним указом Президента України.

Платниками Є. п. можуть бути: фіз. та юрид. особи — суб'єкти малого підприємництва, які не перевищують протягом року максимально дозволених показників: обсягу виручки від реалізації продукції (для фіз. осіб — 500 тис. гр., для юрид. осіб — 1 млн. грн.) та кількість найманих працівників (для фіз. осіб — 10 осіб, для юрид. осіб — 50 осіб).

Встановлено обмеження стосовно видів діяльності, які не можуть здійснюватися особами, які бажають обрати сплату Є. п.: це суб'єкти підприємницької ді­яльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (1995) в частині придбання спец, торгово­го патенту або в статутному фонді яких частки, що належать юрид. особам — учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприєм­ництва, перевищують 25 %; фіз. особи, які здійсню­ють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами; банки, довірчі товариства, страхові компанії, інші фінансо­во-кредитні та небанківські фін. установи. Крім того, встановлено, що з 1 .VII 2005 до прийняття Закону Ук­раїни «Про спрощену систему оподаткування» на Є. п. не можуть перейти також суб'єкти, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють об­мін іноз. валюти; які є виробниками підакцизних то­варів, здійснюють госп. діяльність, пов'язану з екс­портом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем паливно-мастильних матеріалів; які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утво­рення; оптову, роздрібну торгівлю пром. виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Суб'єкти малого підприємництва, які відповідають усім вищевказаним вимогам та бажають перейти на сплату Є. п., подають письмову заяву до органу Дер­жавної податкової служби за місцем держ. реєстра­ції не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Орган зобо­в'язаний протягом 10 робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати Є. п. або надати письмо­ву мотивовану відмову. Переходити на сплату Є. п. можна не частіше одного разу за календарний рік, а відмовитись від сплати Є. п. суб'єкт може з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови подання заяви до органу Державної податко­вої служби не пізніше як за 15 днів до закінчення по­переднього звітного періоду.

Ставка Є. п. для фіз. осіб встановлюється місц. рада­ми за місцем держ. реєстрації суб'єкта залежно від ви­ду діяльності і не може бути менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць. На декілька видів діяльності особі видається одне свідоцтво. Якщо платник Є. п. вико­ристовує найману працю чи працю членів його сім'ї, розмір Є. п. збільшується на 50 % за кожну особу. Сплачена сума Є. п. є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань плат­ника та найманих ним осіб. Юрид. особа, що пере­йшла на сплату Є. п., може самостійно обрати одну з таких ставок: 6 % суми виручки від реалізації продук­ції без урахування акцизного збору у разі сплати по­датку на додану вартість; 10 % суми виручки від реа­лізації продукції за винятком акцизного збору у разі включення податку на додану вартість до складу Є. п. Суми Є. п. сплачуються платниками на окремий ра­хунок відділень Державного казначейства України, які перераховують їх до відповідних бюджетів та держ. ці­льових фондів у встановлених частинах.