ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ ПРО СТАТУС СУДДІВ 1998

 — рекомендаційний документ, ухвалений 10.VII 1998 на нараді представників суд. органів європ. країн, у т. ч. України, скликаній Радою Європи у м. Страсбурзі (Франція) у рамках проекту «Феміда». У нараді взяли участь і представники європ. організа­цій: ОБСЄ, Європ. асоціації магістратів за свободу та демократію, Європ. правової академії, Секретаріату РЄ. У жовтні того ж року Хартію схвалили учасники 4-ї зустрічі голів верховних судів країн Центральної і Східної Європи, що відбулася у Києві. Хартія складається з преамбули та 7 розділів (загальні засади; добір, комплектування та початкова підготов­ка суддів; призначення на посаду та неможливість переведення; підвищення по службі; відповідальність; винагорода за працю та соціальний захист; припинен­ня перебування на посаді). Цей важливий для органі­зації і функціонування суд. влади в європ. країнах документ спрямований на забезпечення компетентності, незалежності та неупередженості судів і кожного суд­ді, яким довірено захист прав і свобод людини, недо­пущення зниження рівня суддівської справи, досягну­того країнами Європи.

Згідно з Хартією на державу покладено обов'язок за­безпечення суддів усіма засобами, необхідними для належного виконання професійних обов'язків, зокре­ма для розгляду справ у розумні строки. Через своїх представників та професійні організації судді залучаються до винесення рішень щодо управління судами, визначення суд. бюджету та його розподілу на місц. і нац. рівнях. З ними належить консультуватися з при­воду планів щодо внесення будь-яких змін до закону про статус суддів і з приводу визначення умов їх ви­нагороди за працю та соціального забезпечення. Добір та призначення на посаду суддів мають здійснювати­ся незалежним органом або комісією на основі освіти, наявності попереднього досвіду та здатності кандида­тів вільно і неупереджено оцінювати справи, що пере­даються на їхній розгляд, та застосовувати закон з по­важанням гідності людини. Кандидату не може бути відмовлено у посаді на підставі статі, етнічного або со­ціального походження, філософських або політ, по­глядів чи реліг. переконань. Суддя не може бути призначений на іншу суддівську посаду або переведений на будь-яку іншу роботу, навіть з підвищенням по службі, без його згоди, за винятком, коли це передба­чено дисциплінарною санкцією, пов'язане зі змінами у суд. системі на підставі закону або у разі тимчасово­го переведення для зміцнення іншого суду. Підвищен­ня судді по службі має ґрунтуватися на якостях та до­стоїнствах, що були виявлені під час виконання суд­дею його обов'язків шляхом об'єктивної оцінки його діяльності одним або кількома суддями та співбесіди з цим суддею. Кожний, кому відмовлено у такому під­вищенні, може подати скаргу до незалежного від викон. та законод. влади колегіального органу, у складі якого щонайменше половина членів — судді, обрані їх колегами, або де забезпечено широке представництво суддівського корпусу. Як зазначено в Хартії, поза сво­їми посадовими обов'язками судді можуть здійснюва­ти іншу діяльність, яка є втіленням їхніх прав як гро­мадян, за винятком випадків, коли вона є несумісною з довірою до судді, з його неупередженістю та незалежністю або з можливістю провадити справу, подану на його розгляд, з належною ретельністю та в межах розумного строку. Здійснення інших видів діяльності (крім літературної чи творчої), якщо за них передба­чена винагорода, має бути попередньо узгоджене в ус­тановленому порядку. Рівень винагороди, що випла­чується суддям за виконання посадових обов'язків, повинен бути таким, щоб захистити суддю від тиску, що має на меті вплинути на прийняття ним певного рішення або взагалі поведінку судді і в такий спосіб зашкодити його незалежності та неупередженості. Суддям має бути гарантований захист від соціальних ризиків, пов'язаних із хворобою, материнством, інва­лідністю, похилим віком та смертю. Пенсія за віком має бути якомога ближчою до рівня заробітної плати судді. Поряд з гарантіями щодо діяльності суддів Хар­тією передбачено відповідальність суддів у разі не­виконання своїх обов'язків. Санкції до судді можуть бути застосовані лише на підставі рішення органу, щонайменше половину складу якого становлять обрані судді і в якому судді надається право на повне слухання і представництво його інтересів. Рішення про застосування санкції може бути оскаржене у вищі суд. інстанції. Відшкодування збитків, заподіяних протиправною поведінкою або незаконними діями судді під час виконання ним посадових обов'язків, гарантується державою. В Хартії вказано умови та порядок припинення  діяльності Судді.