укр
рус
 
   
Главная
Услуги адвоката в киеве
Статьи
Новости
Ссылки
Нормативная база Украины
Юридический словарь
Каталог ссылок
Карта сайта адвоката
Контакты адвоката.

Адвокат в Киеве, юридическая консультация

ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 1985

 

 - акт Ради Європи. Прийнята 15.Х 1985 у м. Страсбурзі (Франція), набула чинності 1.ІХ 1988. Україна ратифікувала Хартію 15.VII 1997. Втілює у собі концентрований європ. досвід ство­рення ефективної системи місц. та регіонального уп­равління як однієї з головних підвалин дем. устрою держави. Складається з преамбули та 17 статей, об'єд­наних у 3 частини.

Статті першої частини визначають: зміст конст. і законод. основ місц. самоврядування з вимогою визна­ти принципи Хартії у законодавстві чи конституції країни — члена РЄ; поняття місц. самоврядування («право і реальна здатність органів місцевого самовря­дування регламентувати значну частину державних справ і управляти нею, діючи в межах закону, під свою відповідальність і в інтересах місцевого населен­ня»); сферу компетенції органів місц. самоврядуван­ня, тобто порядок надання і механізм здійснення держ. та «окремих конкретних» повноважень; захист тер. розмежування органів місц. самоврядування; від­повідність адм. структур і засобів завданням органів місц. самоврядування, що передбачає забезпечення місц. потреб, ефективність управління і створення на­лежних умов для службовців органів місц. самовряду­вання; умови здійснення повноважень на місц. рівні та адм. контроль за діяльністю органів місц. самовря­дування; джерела фінансування органів місц. само­врядування, що передбачає власні кошти органів місц. самоврядування з правом вільно розпоряджати­ся ними, відповідність коштів названих органів нада­ним їм конституцією або законом повноваженням, можливість самостійно встановлювати ставки місц. зборів і податків, різноманітність і гнучкість фін. дже­рел органів самоврядування, коригування результатів нерівномірного розподілу потенційних джерел фінан­сування місц. органів та їхніх витрат, свободу вибору політики органами місц. самоврядування і незалеж­ність її від фінансування; доступ до нац. ринку позичкового капіталу; право місц. органів самоврядування на об'єднання всередині країни і співробітництво на міжнар. рівні, а також правовий захист місц. самовря­дування (ст. 2—11).

Друга і третя частини Хартії є операційними і передбачають: механізм взаємних зобов'язань сторін; категорії органів, на які поширюється дія Хартії; механізм надання інформації Генеральному секретарю Ради Європи; порядок підписання, ратифікації і набуття чинності Хартією; тер. застереження; інформацію, обов'язкову для повідомлення членам Ради Європи (ст. 12-18). Ст. 17 Хартії встановлює мінімальну кількість пунктів, які мають бути прийняті до виконання, вимагає обов'язкового дотримання країною-учасницею 20 з 30 пунктів першої частини Хартії. Із наведених у ній 14 особливо важливих пунктів слід вибрати 10 для обов'язкового дотримання. Країнам, що мають намір приєднатися до Хартії, остання дає можливість маневрувати, тобто вказати ті категорії органів місц. самоврядування, якими обмежується застосування Хартії, або категорії, які вона має намір виключити із сфери її застосування, а також поширити дію Хартії у будь-який момент (декларацією, надісланою Генеральному секретареві Ради Європи) на інші категорії місц. та регіональних органів влади. Та чи інша країна-учасниця не може денонсувати Хартію до закінчення 5-річного строку з дня набуття Хартією чинності для цієї Країни.  

 




А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 

01001 Украина, г. Киев, ул. Михайловская 16-Б
0 (93) 453-68-55, 0 (67) 965-20-77, 0 (44) 355-02-80
© 2009-2019 advokat-didenko.com | All right reserved
Создание сайта AVO.net.ua