ЕПІЗООТІЯ

 — поширення заразних захворювань тва­рин за відносно короткий проміжок часу на значній території, що характеризується безперервністю епізо­отичного процесу.

Протиепізоотичні заходи здійснюються в порядку, встановленому Законами України «Про ветеринарну медицину» (2001), «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (1994), «Про тваринний світ» (2001) та іншими нормативно-право­вими актами.

Заходами, спрямованими на запобігання поширенню заразних захворювань тварин, є: охорона території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин; профілактика і діагностика хвороб тварин та їх лікування; держ. ветеринарно-санітарний контроль і нагляд за якістю та безпекою продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження; переміщенням, у т. ч. експортом, імпортом, об'єктів держ. ветеринар­но-санітарного контролю та нагляду; додержанням ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законо­давством; захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей; ветеринарно-санітарна експертиза продукції тваринного, а на ринках — і рослинного походження, що використовується для харчування або виготовлення харчових продуктів, а також готових кормів, кормів рослинного і тваринного походження та кормових добавок; держ. ветеринарно-санітарний контроль за якістю ветеринарних препаратів, субстан­цій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини; бактеріологічний, радіологіч­ний, паразитологічний і токсикологічний контроль на переробних підприємствах усіх форм власності: м'ясо­комбінатах, птахокомбінатах, холодильниках, базах заготівлі, зберігання та реалізації продукції тваринно­го походження, а на ринках — продукції рослинного походження; сприяння підвищенню кваліфікації спе­ціалістів ветеринарної медицини; сприяння впровад­женню в практику досягнень ветеринарної медицини. У разі виявлення особливо небезпечних інфекційних захворювань тварин (ящур, везикулярний стоматит, везикулярна хвороба свиней, чума великої рогатої худоби, чума дрібних жуйних, нькжаслська хвороба, віспа овець та кіз, сибірка, трихінельоз, сап коней, губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби та скрейпі овець і кіз тощо) здійснюються спец, заходи: організовується забій і знищення тварин, птиці, а також знезараження, перероблення або інше викори­стання продуктів і сировини тваринного і рослинного походження, визнаних непридатними для викорис­тання; встановлюється заборона на вивезення (вклю­чаючи експорт) з окремих підприємств, районів, об­ластей та АР Крим тварин, птиці, кормів, продуктів і сировини тваринного походження всіма видами транспорту, в т. ч. пересилання в посилках, а також їх ввезення (включаючи імпорт); встановлюється заборона на експлуатацію підприємств з перероблення і зберігання продукції і сировини тваринного походження; запроваджується особливий режим роботи, здійснюються карантинно-обмежувальні заходи або встановлюється карантин на підприємствах, в окре­мих населених пунктах, районах, областях, АР Крим. Для оперативного контролю, керівництва і коорди­нації діяльності органів викон. влади, підприємств, установ, організацій щодо запобігання і ліквідації ма­сових захворювань або отруєнь тварин при Кабінеті Міністрів України утворюється Державна надзвичай­на протиепізоотична комісія та державні надзвичайні протиепізоотичні комісії при Раді міністрів АР Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних держ. адміністраціях.

Осн. завданнями протиепізоотичних комісій є: здійснення контролю за виконанням заходів щодо профілактики особливо небезпечних інфекційних (карантинних) захворювань тварин (ящур, чума, нькжаслська хвороба птиці тощо), а також хвороб, спільних для людей і тварин, та масової загибелі тварин від отруєнь; організація проведення протиепізоотичних заходів з метою недопущення занесення на територію України збудників інфекційних захворювань тварин з інших держав; перевірка додержання юрид. та фіз. особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист людей і довкілля; надання практичної допомоги підприємствам, установам та організаціям у виконанні протиепізоотичних заходів; координація діяльності науково-дослідних установ і навч. закладів ветеринарної медицини щодо вивчення та опрацювання нормативно-правових актів з питань особливо небезпечних, екзотичних або недостатньо вивчених захворювань тварин.