ЕМФІТЕВЗИС

  емфітевсис (лат. emphyteusis) — право користу­вання чужою зем. ділянкою для сільськогосп. потреб, яку можна відчужувати і передавати у спадщину. Е. належить до цивільно-правового інституту речових прав на чуже майно (розд. II Цивільного кодексу Ук­раїни) і відомий ше з часів римського права. Е. вини­кає на підставі договору між власником зем. ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією зем. ділянкою — землекористувачем (ст. 407). Е. може бути встановлено як на визначений, так і на невизначений строк. Це зумовлюється домовленістю сторін. Якщо договір про право користування зем. ділянкою укладено на невизначений строк, кожна із сторін мо­же відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону не менш як за рік до такої відмови. Згідно зі ст. 409 ЦивК України власник зем. ділянки має право: а) вимагати від землекористувача викори­стання зем. ділянки за призначенням, встановленим у договорі; б) одержувати плату за користування зем. ді­лянкою. Розмір плати, її форми, умови, порядок та строки виплати встановлюються договором; в) пере­важне право купівлі в разі відчуження зем. ділянки; г) одержати відсоток від ціни продажу Е. Власник при встановленні Е. має не лише права, а й обов'язки. Тобто право власності обмежується певним чином. Власник зобов'язаний не перешкоджати землекорис­тувачеві у здійсненні його прав (ч. З ст. 409). Землеко­ристувач (емфітевта) згідно зі ст. 410 має право: а) ко­ристуватися зем. ділянкою в повному обсязі відповід­но до договору; б) відчужувати право користування, якшо інше не встановлено законом. Землекористувач зобов'язаний: а) вносити плату за користування зем. ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом; б) ефективно використовувати зем. ділянку відповід­но до її цільового призначення, підвищувати її ро­дючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть при­звести до погіршення екол. ситуації; в) письмово по­відомити власника про відчуження права користуван­ня зем. ділянкою; г) сплатити відповідний відсоток від ціни продажу права користування, розмір якого передбачений договором (ч. 2, 3 ст. 410, ст. 411). Е. припиняється в разі: а) поєднання в одній особі власника зем. ділянки та землекористувача; б) спливу строку, на який встановлено Е.; в) викупу зем. ділян­ки з метою сусп. необхідності; г) за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом (ст. 412 ЦивК).