|
ЕМФІТЕВЗИС
емфітевсис (лат. emphyteusis) — право користування чужою зем. ділянкою для сільськогосп. потреб, яку можна відчужувати і передавати у спадщину. Е. належить до цивільно-правового інституту речових прав на чуже майно (розд. II Цивільного кодексу України) і відомий ше з часів римського права. Е. виникає на підставі договору між власником зем. ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією зем. ділянкою — землекористувачем (ст. 407). Е. може бути встановлено як на визначений, так і на невизначений строк. Це зумовлюється домовленістю сторін. Якщо договір про право користування зем. ділянкою укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону не менш як за рік до такої відмови. Згідно зі ст. 409 ЦивК України власник зем. ділянки має право: а) вимагати від землекористувача використання зем. ділянки за призначенням, встановленим у договорі; б) одержувати плату за користування зем. ділянкою. Розмір плати, її форми, умови, порядок та строки виплати встановлюються договором; в) переважне право купівлі в разі відчуження зем. ділянки; г) одержати відсоток від ціни продажу Е. Власник при встановленні Е. має не лише права, а й обов'язки. Тобто право власності обмежується певним чином. Власник зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав (ч. З ст. 409). Землекористувач (емфітевта) згідно зі ст. 410 має право: а) користуватися зем. ділянкою в повному обсязі відповідно до договору; б) відчужувати право користування, якшо інше не встановлено законом. Землекористувач зобов'язаний: а) вносити плату за користування зем. ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом; б) ефективно використовувати зем. ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екол. ситуації; в) письмово повідомити власника про відчуження права користування зем. ділянкою; г) сплатити відповідний відсоток від ціни продажу права користування, розмір якого передбачений договором (ч. 2, 3 ст. 410, ст. 411). Е. припиняється в разі: а) поєднання в одній особі власника зем. ділянки та землекористувача; б) спливу строку, на який встановлено Е.; в) викупу зем. ділянки з метою сусп. необхідності; г) за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом (ст. 412 ЦивК).
|