|
ДОТАЦІЯ
(від пізньолат. dotatio — дар, пожертвування, від лат. dotare — наділяти, давати) — 1) кошти, що виділяються з бюджетів різних рівнів для фін. підтримки збиткових підприємств (організацій), у яких витрати на виробництво і реалізацію продукції не покриваються отриманими прибутками (доходами). Цей вид Д. дає змогу підприємствам працювати прибутково та уникнути банкрутства; 2) кошти, які виділяються державою для певних категорій громадян чи для окремих організацій у вигляді доплат тощо з метою покриття збитків чи на інші цілі (напр. Д. на створення додаткових робочих місць для інвалідів); 3) безповоротний, безвідсотковий, не зумовлений цільовим призначенням міжбюджетний трансферт, що надається на підставі юрид. акта в чітко визначеній сумі з одного бюджету іншому з метою вирівнювання мінімальної бюджетної спроможності, збалансування доходів і видатків бюджету-отримувача. До бюджетних Д. належать Д. вирівнювання (міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує) і додаткові Д. (кошти, що можуть надаватися додатково до Д. вирівнювання). В Україні порядок, умови та інші питання надання бюджетних Д. регулюються, зокрема: Бюджетним кодексом України; Порядком перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, а також між-бюджетних трансфертів між місцевими бюджетами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.IV 2002; щорічними нормативно-правовими актами про бюджет. Дотаційна бюджетна система полягає в тому, що переважно центр надає містам певну грошову допомогу на покриття бюджетного дефіциту. Строк дії права на отримання та витрачання Д. становить 1 рік. Якщо наступного бюджетного року знову виникає необхідність у Д., то з цього приводу необхідно, щоб відповідна рада прийняла рішення про надання Д. бюджету нижчого рівня.
|