ДОНОРСТВО КРОВІ ТА її КОМПОНЕНТІВ

 - доб­ровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого без­посереднього використання відповідних лікарських препаратів або використання у наук, дослідженнях. Правові відносини у цій галузі регулюються Законом України «Про донорство крові та її компонентів» (1995). Ним передбачено: осн. принципи організації донорства крові; права та обов'язки донора, гарантії і пільги, які надаються йому; відповідальність за пору­шення законодавства про Д. к. та її к. тощо. Відповід­но до Закону донором може бути будь-який дієздат­ний громадянин України віком від 18 років, мед. обстеження якого не виявило протипоказань, визна­чених Міністерством охорони здоров'я України. Взят­тя крові та (або) її компонентів дозволяється лише за умови, що здоров'ю донора не буде заподіяно шкоди. За особистим визначенням донора давання крові і/або її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою, порядок якої встановлюється Кабіне­том Міністрів України. За бажанням будь-якої діє­здатної особи в порядку, встановленому KM України, за її рахунок може здійснюватися заготівля і зберіган­ня її власної крові і/або її компонентів, а також кро­ві та (або) її компонентів, отриманих від інших доно­рів, з метою використання їх у необхідних випадках для мед. допомоги такій особі, членам її сім'ї або ін­шим громадянам.

Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров'я, надає йому певні пільги. Зокрема, мед. об­стеження донора перед даванням крові (або) її компо­нентів і видача довідок про стан його здоров'я здійс­нюються безоплатно. На випадок зараження донора інфекційними хворобами або виникнення у нього ін­ших хвороб чи розладів здоров'я у зв'язку з донорст­вом він підлягає обов'язковому держ. страхуванню. За чинним законодавством донорові відшкодовується шкода, заподіяна його здоров'ю у зв'язку з виконан­ням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та про­фесійну реабілітацію. Інвалідність донора, що настала у зв'язку з виконанням донорської функції, прирів­нюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.

Донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, до­помога з тимчасової непрацездатності у зв'язку з за­хворюванням виплачується у розмірі 100 % середньої зарплати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга надається протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Законом закріплено й інші пільги для донорів. Ним же передбачено затвердження Національної та місцевих програм розвитку донорства крові та її компонентів. Зокрема, вказується, що взяття, переробку і зберіган­ня донорської крові та її компонентів, реалізацію та виготовлення з них препаратів здійснюють спеціалізо­вані установи і заклади переливання крові та відповід­ні підрозділи закладів охорони здоров'я, що знахо­дяться у віданні МОЗ України та інших міністерств і відомств. Переробляти і зберігати кров та її компонен­ти, реалізовувати виготовлені з них препарати можуть також суб'єкти підприємницької діяльності. При цьо­му як підрозділам МОЗ України, так і суб'єктам під­приємницької діяльності дозволяється робити це лише за наявності спец, ліцензії, виданої МОЗ України.

Особи, винні у порушенні прав донорів, порядку взят­тя, переробки, зберігання, реалізації та застосування донорської крові, її компонентів та препаратів з неї, правил контролю за безпекою та якістю донорської крові, її компонентів, препаратів і відповідних консер­вуючих розчинів, порядку обміну донорською кров'ю, її компонентами і препаратами та вивезення їх за ме­жі України, порядку мед. обстеження донора перед да­ванням крові і/або її компонентів, несуть встановлену законодавством дисциплінарну, адм., цивільно-право­ву чи крим. відповідальність. Законом передбачено та­кож юрид. відповідальність донора. Вона настає у ра­зі навмисного приховування інформації про подання неправдивих відомостей про стан свого здоров'я осо­бою, яка виявила бажання стати донором, якщо її дії спричинили або могли спричинити шкоду здоров'я реципієнтам, яким перелито взяті від донора кров, її компоненти чи виготовлені з них препарати.