|
|
||||||
![]() |
ДОГОВІР РЕНТИ
— цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (ст. 731 Цивільного кодексу України). Д. р. є реальним, оскільки його укладення вимагає передання майна одній із сторін — платникові ренти у власність. Сторонами Д. р. можуть бути фіз. та юрид. особи. Д. р. є одностороннім, він може бути оплатним або безплатним. Згідно з законом до платних Д. р. застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а до безвідплатних Д. р. — положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті Д. р. Рента може виплачуватися платником ренти у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг. Форма виплати ренти та розмір ренти встановлюються договором. Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється в розмірі облікової ставки Національного банку України, якщо більший розмір не встановлений Д. р. Розмір ренти змінюється відповідно до зміни розміру облікової ставки НБУ, якщо інше не встановлено договором. Рента виплачується після закінчення кожного календарного кварталу, якщо інше не встановлено Д. р. Д. р. укладається у письмовій нотаріальній формі, а Д. р. про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає також держ. реєстрації. Для забезпечення належного виконання платником ренти зобов'язань щодо її сплати законом встановлено їх забезпечення та відповідальність за прострочення виплати ренти. Сплата ренти забезпечується: встановленням права застави одержувача ренти на зем. ділянку або інше нерухоме майно, передане під виплату ренти; забороною платнику ренти відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, без згоди одержувача ренти; забезпеченням виплати ренти шляхом встановлення обов'язку платника ренти застрахувати ризик невиконання ним своїх обов'язків за Д. р. У свою чергу за прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти відсотки. Д. р. припиняється після сплину трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними. Закон надає право одержувачу безстрокової ренти вимагати розірвання Д. р. у разі, якщо: платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш як на 1 рік; платник безстрокової ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти; платник безстрокової ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі й у строки, що встановлені договором. Одержувач безстрокової ренти, крім цього, має право вимагати розірвання Д. р. також в інших випадках, встановлених Д. р. У свою чергу платник безстрокової ренти має право відмовитися від Д. p., а умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від Д. p., є нікчемною. За розірвання Д. р. між сторонами проводяться розрахунки згідно з умовами договору, а якщо вони договором не встановлені, розрахунки відбуваються за правилами ст. 741 ЦивК України. |
01001 Украина, г. Киев, ул. Михайловская 16-Б 0 (93) 453-68-55, 0 (67) 965-20-77, 0 (44) 355-02-80 © 2009-2022 advokat-didenko.com | All right reserved |
Создание сайта AVO.net.ua |