ДЕОНТОЛОГІЯ ЮРИДИЧНА

 - галузь юрид. науки і навч. дисципліна, що є узагальненою системою знань про внутрішній імператив служб. обов'язку юриста, про кодекс його професійної поведінки. У тлумаченні терміна «юридична деонтологія» намітилися такі підходи: а) у вузькому розумінні — наука про застосування загальних норм моралі у специфічних умовах діяльності юристів-професіоналів; б) у широкому розумінні — наука, що аналізує (поряд із моральними) фахові, психологічні, політ., етичні й естетичні вимоги, які регламентують ставлення спеціаліста до об'єкта праці — клієнта, а також до своїх колег і забезпечують у цілому режим найоптимальнішого поводження осіб у стані їх взаємозалежності. Особливість Д. ю. полягає в тому, що вона характеризує юриспруденцію крізь призму юрид. професії й діяльності юриста як особистості, котра постійно стикається з необхідністю розв'язувати (часом у лічені хвилини) складні проблеми, за якими стоять життя і честь людей. Прийняття правових рішень потребує від юриста великої напруженості моральних сил, мобілізації досвіду і знань, глибокого розуміння міри відповідальності перед клієнтом, колективом, у якому той працює, нарешті, перед суспільством. Тому юрист повинен володіти належною мірою (залежно від фаху) основами психології, політики, етики, естетики. Предмет Д. ю. — оптимальний звід правил, якими має опанувати і керуватися юрист: система правових, політ., психологічних, етичних, естетичних норм-вимог, що в сукупності визначає правовий режим професійного спілкування юриста з колегами і клієнтами (атмосферу взаємовідносин по лінії «юрист — громадянин»), його професійну поведінку. В межах Д. ю. виділяють: загальну Д. ю., що включає осн. аспекти характеристики належного, обов'язкового в повсякденній поведінці юриста при виконанні ним своїх служб, функцій; нормативну Д. ю., що обґрунтовує практичні моральні рекомендації, соціальні норми-вимоги (норматативні приписи) до юриста будь-якої спеціалізації; спеціальну Д. ю., що висвітлює специфічні деонтологічні особливості конкретних спеціалістів-правників (адвоката, прокурора, слідчого, нотаріуса та ін.), їх професіограми (опис). Мета Д. ю. як навч. дисципліни — дати майбутньому юристу сучасні уявлення про обрану професію та осн. установки на вивчення юрид. наук.