укр
рус
 
   
Главная
Услуги адвоката в киеве
Статьи
Новости
Ссылки
Нормативная база Украины
Юридический словарь
Каталог ссылок
Карта сайта адвоката
Контакты адвоката.

Адвокат в Киеве, юридическая консультация

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ

 - обов'язок держави відшкодувати шкоду, завдану іншій державі в результаті здійснення нею міжнародно-протиправного діяння. Останнє включає як незаконні діяння, так і протиправні упущення, здійснені державою або її офіц. особами або її громадянами. Правовими підставами для настання В. д. є: існування чинного правового зобов'язання між двома державами та факт порушення даного зобов'язання відповідальною за це державою.
Зазначені умови настання В. д. містяться, головним чином, у нормах міжнар. звичаєвого права, що віддзеркалюють практику держав та міжнар. арбітражних трибуналів. Якщо держава порушила зобов'язання, встановлене нормою міжнар. права, вона несе міжнар. відповідальність і зобов'язана поновити, наскільки це можливо, стан справ, що існував до того, як було здійснене дане порушення (повне відшкодування у формі реституції, компенсації та сатисфакції). Ця практика сформувалася переважно на основі двосторонніх відносин між потерпілою державою та державою-правопорушницею, і у разі відмови останньої відновити порушений стан потерпіла сторона мала право звертатися до самодопомоги, а саме вживати примусових заходів (вдаватися до збройних репресалій та війни, які в сучасному міжнар. праві заборонені) або не примусових заходів (екон. санкції, призупинення або припинення дії міжнар. договору) з метою або змусити державу відшкодувати завдану шкоду, або піддати її покаранню. Особливістю цих відносин було і те, що відповідальність за міжнар. правопорушення виходила з концепції «колективної відповідальності», згідно з якою лише держава може нести відповідальність за будь-яке діяння, що суперечить міжнар. нормам, яке здійснене її офіц. особами. Єдиними сферами, в яких індивіди могли бути притягнені до відповідальності за свої діяння, були: (1) піратство (міжнар. злочин) та (2) військ, злочини (з кінця 19 ст.). Складовою звичаєвих норм про В. д. є також норми, що порушують зобов'язання держав стосовно поваги до прав іноз. громадян та їх власності. Зазначені норми В. д. стосуються й порушень норм багатосторонніх конвенцій або норм, які забезпечують взаємні інтереси держав (екон. та комерційні відносини, взаємне поводження з громадянами та консульськими і дип. представниками тощо). Водночас існує В. д. за міжнар. злочини або серйозні порушення зобов'язань відповідно до імперативних норм загального міжнар. права, яка значною мірою відрізняється від відповідальності за звичайні правопорушення. Цей вид В. д. виникає, коли порушуються норми, що встановлюють зобов'язання міжнар. співтовариства в цілому (erga omnes), а саме або звичаєве зобов'язання erga omnes, що забезпечує такі осн. цінності всього людства, як мир, права людини чи самовизначення народів, або зобов'язання учасників норм erga omnes, встановлених у багатосторонніх договорах, в яких забезпечуються ці осн. цінності. Стосовно цих порушень матеріальна чи моральна шкода не є необхідним елементом В. д. Відносини відповідальності виникають тут між державою-правопорушницею та всіма іншими державами, і будь-яка держава, незалежно від того, завдано чи не завдано їй матеріальної або моральної шкоди, може вимагати притягнення до відповідальності держави-порушниці. Такий акт може бути здійснений також компетентним міжнар. органом або за його ініціативою або на прохання держави. Правовою підставою для цього є не персональний чи індивідуальний інтерес, як це має місце із звичайними правопорушеннями, а інтерес міжнар. співтовариства як такого, і в цьому випадку держава або міжнар. орган діють від імені всього міжнар. співтовариства чи його більшості, виходячи з необхідності забезпечення норм даного багатостороннього договору.
Стосовно значення вини держави при визначенні В. д., то міжнар. звичаєве право не сформулювало чіткої позиції, визнаючи необхідність її врахування лише в окремих випадках, напр., при визначенні за певних умов розміру матеріальної шкоди. З ускладненням правового регулювання міжнар. відносин після Другої світової війни на відміну від суб'єктивного підходу, згідно з яким вина є складовою В. д., спостерігається тенденція до утвердження в міжнар. праві об'єктивної В. д., в якій вина не береться до уваги. З об'єктивної відповідальності виходить і Комісія міжнародного права ООН, здійснюючи кодифікацію В. д. Вона розробила статті про відповідальність держав за міжнар.-протиправні діяння, прийняті до відома Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 56/589 від 12.ХІІ 2001. Цей документ складається з 55 статей, які є переважно кодифікацією існуючих норм міжнар. права, передусім звичаєвих норм, та певною мірою — прогресивним розвитком. Хоча ці статті ще не стали конвенційними нормами, їх положення дедалі частіше використовуються в практиці держав, міжнар. організацій та міжнар. трибуналів.




А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 

01001 Украина, г. Киев, ул. Михайловская 16-Б
0 (93) 453-68-55, 0 (67) 965-20-77, 0 (44) 355-02-80
© 2009-2019 advokat-didenko.com | All right reserved
Создание сайта AVO.net.ua