ВИХІДНА ДОПОМОГА

— грошова сума, що виплачується працівникам після припинення трудового договору у випадках, передбачених Кодексом законів про працю України. Розмір В. д. визначається залежно від підстав припинення трудового договору. Допомога в розмірі не менше середньомісячного заробітку виплачується у випадках: а) відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмови від продовження роботи у зв'язку з істотними змінами умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП України); б) розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в т. ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40); в) виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації чи стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи (п. 2 ст. 40); г) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40). В. д. у такому ж розмірі виплачується при достроковому розірванні строкового трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного або трудового договору (ст. 39). За припинення трудового договору в разі призову або вступу працівника на військ, службу (п. З ст. 36) В. д. виплачується у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку. Якщо трудовий договір припиняється внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про охорону праці, умов колективного договору з цих питань (ч. З ст. 38), В. д. виплачується у розмірі, передбаченому договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. При звільненні працівника з роботи за сумісництвом, незалежно від причин звільнення, В. д. не виплачується.