ВИДІЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ

 - вилучення з крим. справи на будь-якій стадії крим. процесу частини документів (оригіналів чи копій) і оформлення іх в окрему крим. справу за підставами, що передбачені крим.-процес, законодавством. Виділення (як і об'єднання) справи регулюється ст. 26 Кримінально-процесуального кодексу України, за якою В. к. с. допускається тільки у випадках, зумовлених необхідністю, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті й об'єктивності дослідження і вирішення справи. Такими є випадки, коли: а) неможливо закінчити розслідування справи в повному обсязі протягом передбаченого законом терміну тримання обвинуваченого під вартою і немає підстав для зміни запобіжного заходу. За цієї ситуації прокурор, який здійснює нагляд за виконанням законів при провадженні розслідування у справі, має право надати згоду про направлення справи до суду в частині доведеного обвинувачення. Щодо не розслідуваних злочинів чи епізодів злочинної діяльності справа виділяється в окреме провадження і закінчується у загальному порядку (ст. 156 КПК); б) є підстави для зупинення досуд. слідства щодо однієї або кількох осіб (але не всіх, що обвинувачуються у справі). При цьому за ст. 206 досуд. слідство зупиняється за обставин, коли: місцезнаходження обвинуваченого невідоме; психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі; не встановлено особи, що вчинила злочин. Стосовно цих осіб матеріали виділяються в окрему справу; в) під час розслідування справи встановлено, що певний злочин чи особа, яка його вчинила, не має зв'язку з діянням, щодо якого цю справу було порушено; г) неповнолітній брав участь у вчиненні злочину разом з дорослим. У кожному випадку повинна бути з'ясована можливість виділення справи про неповнолітнього в окреме провадження на стадії досуд. слідства (ст. 439 КПК). Виділення (як і об'єднання) справи проводиться за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою чи постановою суду.