АФЕКТ

 - (лат. affectus — хвилювання, пристрасть) — психічний стан, ознакою якого є домінування певної емоції, що зумовлює особливості сприймання подразників і характер дій особи. Обсяг поняття охоплює всі афективно забарвлені психічні стани незалежно від їх глибини, плинності та інших ознак. Зміст поняття А. визначається характером впливу афективного стану на свідомість, а саме — обмеженням або знищенням здатності особи сприймати себе, оточення, свої дії, здатності ними керувати. Ця ознака обумовлює юрид. значення особливих проявів Б., відомих як А. фізіологічний і А. патологічний. Ці хворобливі форми А. об'єднує надзвичайність реакції для особи, раптовість виникнення (несподіваність для суб'єкта), яка має об'єктивні ознаки і відчувається суб'єктивно, фазність перебігу, типові судинно-вегетативні прояви, обмеження мовної продукції, неадекватність причини і результату дій, раптовість виходу з фіз. і психічним виснаженням, часткова або повна амнезія вчиненого. Розрізняє їх глибина розладу свідомості. Виділяють стенічні (грецьк. ( ) — сила) Б.: радість, екстаз, гнів, ненависть, лють та астенічні (грецьк. ( ) — слабкість, безсилля) Б.: страх, нудьга, тривога, відчай. Серед стенічних А. розрізняють позитивні (радість, екстаз) і негативні (гнів, лють). За динамічними особливостями виділяють афективний стан як поступово зростаючу емоційну напруженість особи і А. як короткочасну бурхливу емоційну реакцію. Відрізняють також А. психічно здорових осіб і А. у осіб з непсихотичними розладами психічної діяльності.
У психології вважається, що до А. схильні особи з неврівноваженістю нервових процесів, а також невихо-вані, емоційно нестримані, нездатні контролювати свої почуття. Походження, причини і передумови А. вченими поки що остаточно не з'ясовані. Деякі дослідники вважають, що А. пов'язані з неузгодженістю діяльності мозкових півкуль.
Крим, відповідальність за афективні правопорушення зумовлена, з одного боку, принциповою здатністю особи усвідомити характер своїх дій та керувати ними, а з іншого — визнанням того, що ця здатність суттєво обмежена розладами сприйняття, мислення та волі при фізіологічному Б., або повністю втрачена при А. патологічному.
Див. також Стан сильного душевного хвилювання.